Римо-католицька церква
одна з католицьких церков sui iuris / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Латинська церква?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Лати́нська це́рква (лат. Ecclesia Latina), також Ри́мська католи́цька це́рква (лат. Ecclesia Catholica Romana) або За́хідна це́рква (лат. Ecclesia Occidentalis)[N 1] — найбільша церква sui iuris Католицької церкви та західного християнства, яка використовує римський обряд. Одна з 24 таких церков, адже інші 23 утворюють східні католицькі церкви, які є частиною східного християнства. Цю церкву, як і всю Католицьку церкву, очолює єпископ Риму, Папа Римський, якого традиційно ще називають патріархом Заходу, зі своїми катедрами в цій ролі в архібазиліці Святого Івана Латеранського в Римі, Італія. Латинська церква веде свою історію з найдавніших днів християнства через своє безпосереднє керівництво під Святим Престолом, яке згідно з католицькою традицією було засновано Петром і Павлом. Використовує у своїй літургії римський обряд, латинську і рідні мови, григоріанський календар, вона є частиною Західного християнства.
Латинська церква | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Базиліка святого Петра, Ватикан | ||||
Засновники | Апостоли Петро та Павло | |||
Дата заснування | I століття | |||
Статус | Sui iuris | |||
У складі | Католицької церкви | |||
Перший предстоятель | Папа Римський Петро | |||
Чинний предстоятель | Папа Римський Франциск | |||
Центр | Ватикан | |||
Кафедральний собор | Базиліка святого Петра | |||
Резиденція предстоятеля | Латеранська базиліка | |||
Основна юрисдикція | В основному в Європа, Америка, Філіппіни, Африка, Мадагаскар, Океанія, з декількома єпископальними конференціями в усьому світі | |||
Літургічна мова | латинська | |||
Церковний календар | григоріанський | |||
Вірних | 1.311 млрд (2018)[1][джерело?] | |||
Офіційний сайт | Святий Престол |
Католицька церква вчить, що її єпископи є спадкоємцями апостолів Ісуса, а папа є наступником святого Петра, якому Ісус Христос надав першість. З дванадцяти апостолів Ісуса четверо пов'язані з апостольськими престолами Західної церкви: Петро, який заснував Рим (разом з Павлом) та Сіракузи; Павло, який заснував Рим (разом з Петром) та Мальту; Варнава, який заснував Мілан; та Яків, син Зеведея, який заснував Сантьяго де Компостела. З іншого боку, істотні відмінності між богословськими акцентами, літургійними традиціями, рисами та ідентичністю латинського католицизму можна простежити від батьків-латиноамериканських церков, найголовніше — латинських докторів церкви з II до VII століть, у тому числі ранню Африканську церкву.
Латинська церква була в повному євхаристійному спілкуванні зі Константинопільським, Александрійським, Антіохійським і Єрусалимським патріархати до Великої схизми 1054 році. Тим не менш, патріарх Заходу, тобто Папа Римський, мав статус Primus inter pares «перший серед рівних» у Пентархії згідно з давнім тисячолітнім порядком: Рим, Константинополь, Александрія, Антіохія та Єрусалим. Після ісламських завоювань хрестові походи були розпочаті з 1095 по 1291 рік з метою захисту християн та їх маєтків у Святій Землі від переслідувань. Латинський патріархат в Єрусалимі був створений в 1099 році для їх піклування, залишившись донині. Інші латинські єпархії, такі як Архієпархія Карфагена, де розвинулась значна частина тринітарного богослов'я та церковна латина, були розгромлені та перетворені на титульні престоли.
Латинська церква виконувала католицькі місії в Латинській Америці на початку Нового часу, а також в Африці на південь від Сахари та Східній Азії з пізнього Нового часу. Протестантська реформація в XVI столітті призвела до відриву протестантизму, що призвело до орієнтації західного християнства, що включає відгалуження від Латинської Церкви, включаючи також менші групи незалежних католицьких конфесій XIX століття.