Левандовський В'ячеслав В'ячеславович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
В'ячеслав В'ячеславович Левандо́вський (11 (23) лютого або 12 (24) лютого 1897(18970224), Київ — 18 квітня 1962, Москва) — український та російський художник-мультиплікатор та ілюстратор, один із засновників української анімації.[2][3]
Левандовський В'ячеслав В'ячеславович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
24 лютого 1897(1897-02-24)[1] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1] | |||
Смерть | 18 квітня 1962(1962-04-18)[1] (65 років) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР[1] | ||||
Країна |
Російська імперія УНР СРСР | |||
Навчання | Перша київська гімназія | |||
Діяльність | художник, аніматор, кінематографіст, режисер анімації | |||
|
Левандовський винайшов та запровадив у виробництво «автоматичний олівець» — пристрій для контролю покадрового руху ляльки у просторі. Левандовський уперше в радянській анімації застосував так званий метод «еклеру», коли акторів, які грають людських персонажів, знімають на плівку з нормальною швидкістю — 24 кадри на секунду, а потім аніматор, підкладаючи кадри відзнятої плівки під свої малюнки, перевіряє рух свого анімаційного персонажа в часі, звичайно, роблячи художній відбір, загострюючи рух. Окрім того, Левандовський сам зробив кінокамеру — усі деталі, крім оптики, були виготовлені з дерева різних порід.[4]