Лук'яненко Левко Григорович
український політик, дисидент часів СРСР / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Левко Лук'яненко?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Левко́ Григо́рович Лук'я́ненко (24 серпня 1928, село Хрипівка, Городнянського району, Чернігівська округа, Українська РСР, СРСР — 7 липня 2018, Київ, Україна)[2] — український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Борець за незалежність України у XX сторіччі. Співзасновник та активний член Української Гельсінської Групи, голова Української Гельсінської Спілки, одним з організаторів Української робітничо-селянської спілки. Засновник та перший голова Української республіканської партії. Народний депутат України I—II, IV—V скликань. Кандидат в Президенти України на виборах 1991 року (3 місце, 1 432 556 голосів або 4,49 %) Герой України (2005). Співавтор Декларації про державний суверенітет України, автор Акту проголошення незалежності України. Голова Української асоціації дослідників голодоморів в Україні (1998). Почесний доктор права Альбертського університету, Канада (1993). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, кавалер ордена Свободи (2016).
Левко Григорович Лук'яненко | |
---|---|
Голова Комісії при Президентові України у питаннях помилування | |
29 квітня 2005 — 7 липня 2018 | |
Президент | Віктор Ющенко |
1-й Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді | |
14 травня 1992 — 15 жовтня 1993 | |
Президент | Леонід Кравчук |
Попередник | посада запроваджена |
Наступник | Батюк Віктор Гаврилович |
Народився |
24 серпня 1928(1928-08-24) с. Хрипівка, Городнянський район, Чернігівська округа, УСРР, СРСР |
Помер |
7 липня 2018(2018-07-07) (89 років) Київ, Україна |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | дипломат, правозахисник, письменник, політик |
Країна | СРСР і Україна |
Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd (1958) |
Політична партія | КПРС (1961)[1], Українська республіканська партія[d] (2002) і Українська республіканська партія «Собор» (2005) |
Нагороди | |
За переконання про від'єднання України від Радянського Союзу та її незалежність, був відправлений до камери смертників, як «небезпечний рецидивіст» та засуджений до найвищої міри покарання — розстрілу. Пізніше розстріл був замінений на 15 років позбавлення волі. Політичний в'язень СРСР. Був двічі ув'язнений (1961—1976, 1977—1988). Сумарно провів 25 років у тюрмі і на засланні.