Мурад II
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мура́д II (осман. مراد ثاني, трансліт. Murâd-ı sânî, тур. İkinci Murat; нар. червень 1404 — пом. 3 лютого 1451) — султан Османської імперії, що правив у 1421—1444 і 1446—1451 роках. Син Мехмеда I, якому успадковував у 1421 році. Мурад істотно розширив вплив турків на Балканському півострові, зміцнив владу в Анатолії і допоміг імперії оговтатися після важкої поразки, завданої Тамерланом в ангорській битві 1402.
Мурад II осман. مراد ثاني, трансліт. Murâd-ı sânî | |||
| |||
---|---|---|---|
1421—1444 | |||
Попередник: | Мехмед I | ||
Спадкоємець: | Мехмед II | ||
| |||
1446—1451 | |||
Попередник: | Мехмед II | ||
Спадкоємець: | Мехмед II | ||
Народження: |
Червень 1404 Амасья, Османська імперія | ||
Смерть: |
3.02.1451 Едірне, Османська імперія | ||
Поховання: | Muradiye Complexd | ||
Релігія: | іслам | ||
Рід: | Османи | ||
Батько: | Мехмед I | ||
Мати: | Еміне Хатун | ||
Шлюб: | Мара Бранковіч, Хюма Хатун і Tacünnisa Hatice Halime Sultan Hatund | ||
Діти: | Мехмед II Фатіх і Fatma Sultand | ||
Автограф: | |||
На початку свого правління йому довелось мати справу з двома претендентами на престол по імені Мустафа (Лже-Мустафа[ru], його дядько, і Кучук Мустафа[ru], брат), підтриманими Візантією та Венецією. Йому також довелось боротись в Анатолії з беями Герміяногуллари[ru], Караманогуллари, Ментешегуллари[ru] й Ісфендіярогуллари[en], які намагались відстояти свою незалежність від османів. За правління Мурада європейські хрестоносці взимку 1443-44 років дійшли до Софії. 1444 року, уклавши сегедський мирний договір[ru] із Угорщиною і досягнувши угоди з Караманом, Мурад зрікся престолу на користь свого 12-річного сина Мехмеда II. Однак у листопаді йому довелось очолити армію, аби при Варні розгромити польсько-угорське військо. Повстання яничарів і діяльність Ґеорґа Кастріота Скандербеґа в Албанії змусили Мурада 1446 року повернутись на османський престол. Невдовзі війська Мурада захопили Морею та почали наступ в Албанії[en]. У жовтні 1448 року відбулась битва на Косовому полі, в якій османське військо протистояло армії угорців і валахів під командуванням Яноша Гуньяді. Жорстока триденна битва завершилась повною перемогою Мурада та вирішила долю балканських народів — на декілька сторіч вони опинились під владою турків. 1449 та 1450 років Мурад здійснив два походи проти Албанії, які не принесли значних успіхів. Взимку 1450—1451 років Мурад захворів і 3 лютого 1451 року помер в Едірне.