Польські військові формування на Сході
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Збройні сили Польщі на Сході (пол. Polskie Siły Zbrojne na Wschodzie), або польська армія в СРСР, – формування польських військових сил, створених у Радянському Союзі під час Другої світової війни.
Дві армії формувалися окремо і в різний час. Армія Андерса, створена у другій половині 1941 року, була лояльною до польського уряду у вигнанні. Після операції "Барбаросса" та відповідно до польсько-радянської угоди Сікорського-Майського було оголошено амністію для громадян Польщі в Радянському Союзі, що дало можливість сформувати польські військові підрозділи. У 1942 р. Армія Андерса була евакуйована до Ірану та передана командуванню західних союзників. Ця армія стала відома як II польський корпус і продовжувала битися з німецько-фашистськими військами в Італійській кампанії, включаючи битву за Монте-Кассіно.
З поляків, які залишилися в Радянському Союзі, у травні 1943 р. була сформована 1-а польська піхотна дивізія ім.Тадеуша Костюшки. Вона була збільшена та реорганізована в польську першу армію (армія Берлінга) та польську другу армію. Разом вони складали польську народну армію (Ludowe Wojsko Polskie, LWP), яка воювала на Східному фронті під радянським командуванням аж до Берлінської битви. Як і інші комуністичні польські установи, Народна армія була в опозиції до польського уряду в еміграції.