Пілонна станція
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Піло́нна ста́нція — один з найстаріших типів станцій глибокого закладення метрополітену. Основна відмінна риса пілонної станції — спосіб будівництва.
Пілонна станція будується шляхом прокладки трьох паралельних тунелів, які з'єднуються проходами, має три незалежних зали, відокремлених один від одного низкою пілонів з проходами поміж ними. Зазвичай у крайніх тунелях розташовані платформи, у середньому — центральний зал. Станції такого типу будуються при наявності складних геологічних умов, вони найкраще протистоять тиску породи. Проте наявність обмеженої кількості досить вузьких проходів негативно впливає на пропускну здатність.
Незалежність залів дозволяє диференціювати архітектурне оформлення середнього та бічних залів, що особливо притаманно станціями 1960-х років побудови, коли внаслідок тотальної економії бічні зали і колійні стіни оформлялися значно скромніше центрального залу.
У Київському метрополітені це станції «Хрещатик», «Університет», «Либідська», «Шулявська» тощо.