Софісти
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Софісти — давньогрецькі мудреці 5-4 століть до н. е., які були мандрівними експертами з різних предметів, включаючи ораторське мистецтво, граматику, етику, літературу, математику, та елементарну фізику. Вони не формували якусь певну школу, але мали спільні інтереси. У філософії вони атакували тлумачення реальності елеатів і намагалися пояснити феноменальний світ. Їхня освітня програма базувалася на віруванні, що чеснотам можна навчити. Через їхнього противника Платона, вони набули поганої слави — філософських шахраїв, що більше зацікавлені в грошах і престижі, аніж у правді. У римський період термін софіст означав просто вчителя риторики.
Слово «софізм» означає міркування, побудовані таким чином, що містять навмисне допущену помилку і, звичайно, приводять до хибних висновків. Часто диспути софістів перетворювалися на безрезультатні суперечки, звідки й одіозне значення софіст — людина (оратор), яка готова за допомогою будь-яких прийомів захищати певні тези, не враховуючи об'єктивну істинність чи хибність цих тез.