Супергетеродинний радіоприймач
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Супергетероди́нний радіоприйма́ч (супергетеродин) - один з типів радіоприймачів, заснований на принципі перетворення прийнятого сигналу в сигнал фіксованої проміжної частоти (ПЧ) з подальшим її посиленням. Основна перевага супергетеродина перед радіоприймачем прямого посилення в тому, що найбільш критичні для якості приймання, частини приймального тракту (вузькосмуговий фільтр, підсилювач ПЧ і демодулятор) працюють на фіксованій, низькій частоті, що дозволяє виконати їх із значно кращими характеристиками. Це збільшує чутливість, що дає можливість приймати більш далекі та малопотужні радіостанції та вибірність (селективність) приймача, що зменшує вплив сторонніх завад (природних та штучних) на прийнятий корисний сигнал.
Супергетеродинний приймач винайшли майже одночасно німець Вальтер Шотткі та американець Едвін Армстронг в 1918 році, ґрунтуючись на ідеї француза Л. Леві[en]. Перший робочий супергетеродин побудував Армстронг.