Візантійська імперія
пізньоантична та середньовічна держава / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Східна Римська імперія?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Східна Римська імперія (грец. Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων, Ромейська імперія, Романія, Римське царство (Царство), Римська імперія, Християнське Царство, Грецьке Царство) — пізньоантична та середньовічна держава, політичний, культурний, релігійний, економічний, науковий центр стародавнього світу протягом тисячі років, що виникла внаслідок розділу Римської імперії на східну та західну частини.
Східна Римська Імперія лат. Imperium Romanum грец. Βασιλεία Ῥωμαίων | |||||
| |||||
| |||||
Найбільша територіальна експансія імперії в часи правління Юстиніана I | |||||
Столиця | Константинополь (330—1204 і 1261—1453) | ||||
Мови | грецька (в перші століття існування офіційною мовою була латина) | ||||
Релігії | Християнство | ||||
Форма правління | монархія | ||||
Імператор | |||||
- 306—337 | Костянтин Великий | ||||
- 527—565 | Юстиніан I | ||||
- 1449—1453 | Костянтин XI Драгаш | ||||
Megas Doux | |||||
- до 1453 | Лука Нотарас | ||||
Історичний період | Середньовіччя | ||||
- Засновано | 395 | ||||
- Заснування Константинополя | 11 травня 330 | ||||
- Церковна схизма | 1054 | ||||
- Четвертий хрестовий похід | 1204 | ||||
- Відвоювання Константинополя | 1261 | ||||
- Взяття турками Константинополя | 29 травня, 1453 | ||||
- Ліквідовано | 1453 | ||||
Площа | |||||
- пік | 4 500 000 км2 | ||||
Населення | |||||
- IV століття | 34 000 000 ³ осіб | ||||
Валюта | солід, гіперпірон | ||||
¹ До XIII століття ² Датою заснування традиційно вважається відбудова Константинополя як нової столиці Римської імперії ³ Див.цю таблицю надану відділом Історії Університету Тулане. Дані основані на підрахунках Дж. С. Рассела «Пізне стародавнє і середньовічне населення» (1958), ASIN B000IU7OZQ. | |||||
|
Під час розквіту Римської імперії, відомого як Pax Romana, її західна частина пройшла через процес латинізації, тоді як східна частина зберегла значною мірою свою елліністичну культуру. Костянтин I (правління 324—337) реорганізував імперію, зробив столицею Константинополь і легалізував християнство. Залишена на периферії західна частина імперії впала під ударами германських народів через кілька десятиліть.
За Феодосія I (правління 379—395) християнство стало державною релігією, а інші релігійні практики були заборонені. Під час правління Іраклія (610—641) модернізовані армія й адміністрація, грецька мова поступово прийнята для офіційного використання замість латини.
Кордони Ромейської Імперії постійно змінювалися, пройшовши через кілька циклів занепаду та відновлення. Під час правління Юстиніана I (527—565) імперія досягла найбільшого територіального розмаху, підкоривши Балканський та Апеннінський півострів, острови та все побережжя у Середземному морі, іутримувала більше двох століть. Римсько-сасанідська війна 602—628 років виснажила ресурси обох Імперій і під час ранніх мусульманських завоювань у VII столітті Ромейсуая імперія втратила свої найбагатші провінції — Єгипет і Сирію — на користь Праведного халіфату, а Імперія Сасанідів взагалі була повністю завойована. Пізніше імперія втратила Африку на користь Омеядів у 698 році, перш ніж настала доба стабілізації завдяки династії Ісаврів.
Під час правління Македонської династії (9-11 століття) імперія знову розширилася і пережила двостолітнє відродження, яке завершилося поразкою від турків-сельджуків у битві біля Манцикерта в 1071 році. Громадянські війни та наступне вторгнення сельджуків призвели до втрати більшої частини Малої Азії. Імперія відновилася під час реставрації Комнінів, і до Четвертого хрестового походу Константинополь був найбільшим і найбагатшим містом Європи.
Вперше Ромейська імперія втратила суб'єктність під час Четвертого хрестового походу в 1204 році, коли Константинополь був захоплений і розграбований латинянами, а території, якими раніше керувала імперія, розділені на конкуруючі ромейські та латинські області. Незважаючи на остаточне відновлення Константинополя в 1261 році, Візантійська імперія вже залишалася тільки регіональною державою протягом останніх двох століть свого існування. Решта її територій поступово анексовані османами під час візантійсько-османських війн протягом 14-го та 15-го століть.
Взяття Константинополя під владу османів у 1453 році могло означати кінець тисячолітнього "вічного міста", яке в народі носило скорочену назву "поліс" - місто. Біженці, які виїжджали з міста протягом двох століть, і після його захоплення османами, привезли з собою в Європу капітали, знання, ремесла, книги, технології, чим спричинили епоху, що ми зараз називаємо Відродження. Трапезундська імперія завойована через вісім років, коли її однойменна столиця здалася османським військам після того, як її було взято в облогу в 1461 році. Останнім осередком, що вважав себе легітимним продовжувачем візантійської державності, було князівство Готія (Феодоро) на Кримському півострові, також подолане османами у грудні 1475 року.
Іноді подія захоплення Константинополя османами істориками використовується для позначення кінця Середньовіччя та початку раннього нового періоду.