Цезарепапізм
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Цезарепапізм (або цезаропапізм) — термін, введений в ХІХ ст. німецьким ученим І. Гергенретером, для позначення своєрідних відносин між імператорською владою і церквою у Візантійській державі: глава світської влади, імператор (цезар), фактично був і главою церкви (папою, патріархом). Однак термін набув більш широкого змісту: використання церкви державою як політичного інструменту, а священнослужителів як державних чиновників.