Генетичне різноманіття
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Генетичне різноманіття — характеристика біорізноманіття, що описує загальне число генетичних характеристик, які зустрічаються у популяції або виді. Термін відрізняється від генетичної мінливості, яка описує здатність генетичних характеристик до змін.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2015) |
Генетична різноманітність являє собою важливий компонент генетичної характеристики популяції, групи популяцій або виду. Генетична різноманітність, залежно від вибору розглянутих генетичних маркерів, характеризується кількома вимірюваними показниками, або параметрами:
- Середня гетерозиготність
- Число алелей на локус
- Генетична відстань (для оцінки міжпопуляційного генетичного різноманіття).
- Механізми виникнення:
Генетика популяцій описує кілька теоретично можливих механізмів виникнення генетичного різноманіття:
- Нейтральна теорія еволюції пропонує, що генетичне різноманіття є результатом накопичення нейтральних рис.
- Дизруптивний добір пропонує швидке пристосування до локальних умов та відбір алелей, це особливо ймовірно у випадку великого ареалу або низької мобільності популяції.
- Залежна від частоти селекція пропонує зниження рівня пристосування в результаті надмірного поширення риси, як це може трапитися у випадку рис, що впливають на взаємодію з патогенами.
- Показники генетичної різноманітності
- Середня гетерозиготність
Цей параметр генетичного різноманіття описує, яку частку в популяції становлять особини, гетерозиготні за досліджуваними маркерами, з усередненням цього параметра по набору використаних маркерів.
- Число алелей на локус
Цей параметр, як правило, використовується для оцінки генетичного різноманіття за маркерами, які мають більше двох описаних алельних станів, наприклад, для мікросателітних локусів.
- Генетична відстань
Параметр описує ступінь відмінності і різноманітності між популяціями за наявністю / відсутністю або частотам алелей, що були використані як маркери.