Феодалізм
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Феодалі́зм — панівна за середньовіччя в Західній і частково в Центральній та Східній Європі суспільно-економічна система. Феодальний лад — це лад, коли землевласник дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю.
За «класичну добу феодалізму» загалом вважають Х—ХІІІ ст. Провідні дослідники феодалізму розрізняють два феодальні періоди: перший — з ІХ по середину ХІ ст., коли — переважали дрібні, суто станові угоди між полководцями та селянами, і «другий феодальний період» — з середини ХІ по середину ХІІІ ст., коли стався розквіт феодальної культури і сформувалася спадкова аристократія.[1]
Політична система європейських країн у Середньовіччі будувалася за принципом васалітету — надання військовій знаті землі в обмін на службу. Центром феодальної ієрархії був король, який у Середньовіччі був передусім полководцем. З 9-го по 14-е століття найважливішою складовою війська були кінні лицарі. Спорядження лицаря, проте, вимагало чималих коштів. Король віддавав землю, відому під назвою феод або лен найвищому прошарку знаті, отримуючи від них лицарів. Ця найвища знать була васалами короля. Найвища знать і собі роздавала землю лицарям, які здавали її в оренду селянам. Король був сюзереном щодо своїх васалів, королівські васали були сюзеренами щодо своїх лицарів.
Васали присягали на вірність своїм сюзеренам, проте діяло правило безпосереднього підпорядкування «васал мого васала — не мій васал».
Головними елементами феодальної системи були важка кавалерія, васальна залежність, роздача ленів, імунітет, приватні замки і лицарство.
Характеристика високого феодалізму за Марком Блоком:
Марк Блок, видатний французький історик і співзасновник школи "Анналів", у своїй праці "Феодальне суспільство" детально аналізує період високого феодалізму, який охоплює X-XIII століття. Цей період характеризується складними соціальними, політичними та економічними структурами, що визначали життя середньовічної Європи. Характеристика високого феодалізму за Марком Блоком розкриває складну і багатогранну систему феодального суспільства середньовічної Європи. Це суспільство було побудоване на взаємозв'язках між різними соціальними групами, кожна з яких мала свої права та обов'язки. Політична децентралізація, економічна система, заснована на землеволодінні, та складна соціальна ієрархія – усе це разом створювало унікальну структуру, яка визначала життя середньовічної Європи.
Один з ключових аспектів високого феодалізму – це децентралізація влади. Блок зазначає, що центральна влада була слабкою, а реальна сила зосереджувалася в руках місцевих феодалів, які володіли значними територіями. Ці феодали мали майже повну автономію у своїх володіннях і часто діяли незалежно від королівської влади.
Цитата: "Феодальна система була, по суті, системою політичної децентралізації. Король мав лише номінальну владу, тоді як реальне управління здійснювали місцеві феодали" (Блок, "Феодальне суспільство").
Феодальна система базувалася на складних взаємовідносинах між васалами і сюзеренами (феодальними лордами). Ці відносини були оформлені через васальну присягу, що зобов'язувала васала надавати військову службу та інші форми підтримки своєму сюзерену в обмін на захист і надання землі.
Блок пише: "Феодальні відносини були симбіозом обов'язків і привілеїв. Васал обіцяв вірність своєму сюзерену, а натомість отримував землю і захист" (Блок, "Феодальне суспільство").
Феодальна ієрархія була складною системою, в якій кожен рівень суспільства мав свої права та обов'язки. На вершині цієї піраміди стояв король, під ним – великі феодали, такі як герцоги та графи, далі – дрібніші феодали, рицарі та, внизу – селяни. Феодальна система була чітко структурованою ієрархією, де кожен член суспільства знав своє місце і виконував свої обов'язки в обмін на захист і підтримку.
Економічна основа феодальної системи була заснована на землеволодінні. Земля була головним джерелом багатства і влади, і її розподіл визначав економічні та соціальні відносини.
Цитата: "Феодальне суспільство було аграрним суспільством, де земля була головним джерелом багатства і влади. Володіння землею означало контроль над економічними ресурсами" (Блок, "Феодальне суспільство").
Сільське господарство було основою феодальної економіки. Селяни, зокрема кріпаки, працювали на землях, що належали феодалам, і віддавали частину врожаю як податок або орендну плату. Кріпаки були прикріплені до землі і не мали права її залишати без дозволу свого лорда. Селяни були основною робочою силою в феодальному суспільстві. Вони обробляли землю і забезпечували економічний добробут своїх феодалів.
Феодальне суспільство було в основному натуральним господарством, де виробництво і споживання товарів відбувалися на місцевому рівні. Грошові відносини були обмежені, і більшість торгівлі відбувалася у формі бартеру.
Цитата: "Феодальна економіка була в основному натуральною. Гроші грали обмежену роль, а більшість торгівлі здійснювалася шляхом обміну товарів" (Блок, "Феодальне суспільство").
На вершині соціальної піраміди знаходилася феодальна еліта, до якої входили великі землевласники – герцоги, графи, барони та рицарі. Ця еліта володіла землею і користувалася численними привілеями, зокрема правом на стягнення податків і зборів з підлеглих селян.
Найчисленнішою групою в феодальному суспільстві були селяни, зокрема кріпаки. Вони обробляли землю і сплачували податки своїм феодальним лордам. Життя селян було важким і залежало від доброї волі їхніх господарів.
Церква грала важливу роль у феодальному суспільстві. Вона не тільки була духовним центром, але й володіла великими земельними угіддями і мала значний політичний вплив. Духовенство займало високе місце в соціальній ієрархії і виконувало важливі функції у суспільному житті. Церква контролювала освіту, охорону здоров'я, моральні і етичні норми. Релігія була важливою частиною повсякденного життя і впливала на соціальну поведінку та цінності.
Цитата: "Церква відігравала центральну роль у житті феодального суспільства, контролюючи освіту, моральні і етичні норми" (Блок, "Феодальне суспільство").
Рицарство було ключовим елементом феодальної культури. Рицарі служили своїм сюзеренам як військові службовці і захисники. Рицарський кодекс честі регулював їх поведінку і встановлював високі моральні стандарти.
Цитата: "Рицарство було невід'ємною частиною феодального суспільства. Рицарі служили своїм лордам як військові службовці і захисники, керуючись кодексом честі" (Блок, "Феодальне суспільство").
Цитата: "Церква відігравала центральну роль у житті феодального суспільства, контролюючи освіту, моральні і етичні норми" (Блок, "Феодальне суспільство").
Джерела: Марк Блок. Феодальне суспільство. — К., 2001. — 528 с.]