Міжслов'янська мова
штучна мова, створена для спілкування між слов'янськими народами / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Міжслов'янська мова?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Міжслов'я́нська мо́ва (меджусловјанскы језык, medžuslovjansky jezyk, ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱐⰹ ⰹⰵⰸⱐⰹⰽ) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб сприяти спілкуванню слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови. За основу взято ідею модернізації староцерковнослов'янської мови.
Міжслов'янська мова | |
---|---|
меджусловјанскы језык medžuslovjansky jezyk ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ | |
міжслов'янський прапор | |
Поширена в | Україна, Росія, Білорусь, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Північна Македонія, Болгарія |
Регіон | Центральна і Східна Європа |
Носії | ~20,000 |
Писемність | латиниця, кирилиця, глаголиця |
Класифікація | штучна мова |
Час розходження | 2006; 2017 |
Автор | Войтєх Мерункаd і Ян ван Стенберген |
Офіційний статус | |
Регулює | Міжслов'янський комітет[1] [2] |
Коди мови | |
ISO 639-3 | isv |
Цю мову вперше описано під назвою руська мова в книзі хорватського священика Юрія Крижанича, «Грамати́чно Иска̂занје об Ру́ском Јези́ку»[3] (приблизно 1665 рік), а пізніше в XIX–XX ст. міжслов'янську мову розробляли інші лінгвісти, наприклад, Ян Геркель, Божидар Раїч, Матія Маяр Зильський, Іґнац Гошек. Сучасна версія мови була створена в 2017 році після злиття двох найбільших активних лінгвопроєктів, слов'янський (slovianski) та новослов'янський (novoslovienskij). Її авторами є нідерландський мовознавець і перекладач Ян ван Стенберген та чеський інформатик Войтєх Мерунка. Сьогодні міжслов'янська мова має близько 3000—4000 носіїв.
Міжслов'янську мову вперше використано в чесько-словацько-українській екранізації повісті польсько-американського письменника Єжи Косинського «Розфарбований птах».[4]