ISO 639-3
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
ISO 639-3:2007, Коди для представлення назв мов – Частина 3: Код альфа-3 для всебічного охоплення мов — третя частина серії міжнародних стандартів ISO 639 для кодів мов. Визначає трилітерні коди для ідентифікації мов. Стандарт видано ISO 1 лютого 2007 року.[1]
ISO 639-3 розширює коди альфа-3 стандарту ISO 639-2 з метою охопити усі відомі природні мови. Більш об'ємне охоплення мов було здійснено на основі кодів, що використовуються у «Ethnologue». Цей довідник видається SIL International, який і став реєстраційним органом для ISO 639-3[2]. В ISO 639-3 представлено найбільш повний реєстр мов, включаючи мертві і живі мови, стародавні, мови з писемністю і без неї.[1] Але до нього не ввійшли реконструйовані мови, такі як праіндоєвропейська.
ISO 639-3 широко застосовується у комп'ютерних та інформаційних системах, де необхідна підтримка багатьма мовами. Також коди часто використовуються у лінгвістичній літературі замість назв мов, які можуть бути невідомими і неоднозначними.