HMS Unison (P43)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Унісон» (англ. HMS Unison (P43) — британський підводний човен типу «U», третя серія, що перебував у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії, а згодом ВМФ СРСР у роки Другої світової війни.
«Унісон» | ||
---|---|---|
HMS Unison (P43) | ||
Повернення ПЧ «Унісон» на річці Клайд. 21 лютого 1942 | ||
Служба | ||
Тип/клас | Підводні човни типу «U» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
Корабельня | Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес | |
Замовлено | 23 серпня 1940 | |
Закладено | 30 грудня 1940 | |
Спущено на воду | 5 листопада 1941 | |
Введено в експлуатацію | 19 лютого 1942 | |
На службі | 1942-1944 | |
Переданий | 26 червня 1944 року переданий ВМФ СРСР, де перейменований на В-3 | |
Прийнятий | 1949 році повернутий Королівському флоту | |
Статус | у травні 1950 року списаний на брухт | |
Нагороди | 1 бойова відзнака[Прим. 1][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі * Середземноморська кампанія * Операція «Гарпун» Кампанія в Арктиці * Арктичні конвої | |
Ідентифікація | ||
Девіз | «Я зламаю, але не зламаюся» (лат. Frango infractus) | |
Параметри | ||
Тоннаж | 540—630 тонн (надводна) 730 тонн (підводна) | |
Довжина | 58 м | |
Ширина | 4,9 м | |
Висота | 4,62 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 500 к.с. (дизель) 1 450 к.с. (електродвигун) | |
Швидкість | 11,25 вузлів (20,8 км/год) (надводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна) | |
Дальність плавання | 4 500 миль (8 300 км) на швидкості 11 вузлів (надводна) 70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
Екіпаж | 27-31 офіцер та матрос | |
Озброєння | ||
Торпедно-мінне озброєння | 6 × 533-мм торпедних апаратів 8-10 торпед | |
Зенітне озброєння | 1 × 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt |
«Унісон» був закладений 30 грудня 1940 року, як P34, на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернесі. 5 листопада 1941 року він був спущений на воду, а 19 лютого 1942 року увійшов до складу Королівського ВМФ Великої Британії.
Підводний човен брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; переважно змагався на Середземному морі, супроводжував мальтійські конвої, бився у Північному морі. У червні 1944 року переданий до радянського Північного флоту, де увійшов під назвою В-3, брав участь у супроводі арктичних конвоїв. За проявлену мужність та стійкість у боях удостоєний бойової відзнаки[1].