Азимут
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
А́зимут (через фр. azimut від араб. اَلسُّمُوت, ас-сумут — «(правильні) дороги, напрямки»)[1] — кутовий вимір у сферичній системі координат. Нехай є вектор, що бере початок від спостерігача (початок координат) до деякої точки, і спроєктований перпендикулярно на площину відліку; кут між проєкцією вектора і опорного вектора на площину відліку називається азимутом.
Розрізняють астрономічний, геодезичний, магнітний та гіроскопічний азимут.
В астрономії азимут рахується від точки півдня на захід (від 0° до 360°), в геодезії — від точки півночі на схід.
При визначенні магнітного азимута замість площини географічного меридіана беруть площину магнітного меридіана. Азимут можна виміряти за допомогою компаса. Одиниця вимірювання — градус.
Азимути відносно істинної півночі | |||
---|---|---|---|
Північ | 0° або 360° | Південь | 180° |
Північний схід | 45° | Південний захід | 225° |
Схід | 90° | Захід | 270° |
Південний схід | 135° | Північний захід | 315° |
У горизонтальній системі координат (що використовується в навігації) азимут — це одна з двох координат. Інша координата — висота (над горизонтом).