Аральське море
безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Аральське море?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану, зникле внаслідок діяльність людини.
Аральське море | ||||
---|---|---|---|---|
Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч) | ||||
45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Казахстан і Узбекистан | |||
Регіон | Казахстан | |||
Розташування |
Казахстан Узбекистан | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | Безстічна область | |||
Частина від | Середземноморський регіонd[1] | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні |
17 160 км² (2004), 28 687 км² (1998), 68 000 км² (1960) км² | |||
Висота | 31 м | |||
Глибина макс. | 42 м і 8,7 м | |||
Довжина | 428 км | |||
Ширина | 284 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Амудар'я, Сирдар'я | |||
Площа басейну | 690 000 км² | |||
Країни басейну | Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан | |||
Інше | ||||
Міста та поселення | (Аральськ) | |||
Geonames | 1526250 | |||
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років | ||||
| ||||
Аральське море у Вікісховищі |
Аральське море зникло всього за кілька десятиліть через неефективне використання іригаційних систем у радянські часи, а також через зміну клімату. Це мало драматичний вплив на всі аспекти життя в регіоні. У 1950-х роках Аральське море було четвертим за величиною озером у світі. З початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Нині озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барсакельмес.
Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила 3 м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї та Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.
Солоність Аральського моря становила 10—11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала.
Судноплавство тривало близько 7 місяців.
В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тонн. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[коли?] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби (колючка південна), хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться.
Карту Аральського моря вперше склав Олексій Бутаков, в Аральській описовій експедиції якого брав участь Тарас Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Артем Акишев першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.