Влада
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вла́да — здатність і можливість того, хто нею володіє, за допомогою авторитету, заохочення, або примусу, впливати на дії інших.
Влада | |
Значима особа | Макс Вебер, Ніклас Луман, Thucydidesd, Нікколо Мак'явеллі, Томас Гоббс, Jakob Burckhardd, Фрідріх Ніцше, Heinrich Popitzd, Ганна Арендт і Мішель Фуко |
---|---|
Досліджується в | соціологія, політична соціологія і політологія |
Частково збігається з | Авторитет |
Є об'єднанням | див. список:d |
Протилежне | impotenced |
Влада — слово, що використовується в українській мові для назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять:
- Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось.
- Політичне панування, політичний устрій.
- Державна влада (судова, законодавча, виконавча)
- Військова міць (військова влада)
- Інша назва можновладців, заради введення в оману. Насправді ж, чиновники (обрані чи призначені) не є безумовною владою, а лише наділені владними повноваженнями, на час виконання службових обов'язків.
Помітно, що найзагальнішим та основним, є найперше визначення, а наступні — його своєрідними відображеннями.
Стаття присвячена розгляду влади, саме як загального поняття.
В найширшому розумінні влада, це здатність впливати на події та явища. В такому широкому значенні вказують не тільки на стосунки між людьми, але й на взаємодію людини з навколишнім світом (кажуть про владу людини над природою) чи навіть природних явищ між собою. Однак перш за все, влада розглядається як соціальна категорія і стосується взаємин між людьми.
Вчення про владу, про закономірності її походження, діяльності та розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми, призначення, завдання, способи здійснення, норми і принципи, сутність й особливість поділу влади, взаємодії влади з іншими галузями життя і влади різного роду між собою, а також із закордонною владою, називається кратологія.