Гелатський монастир
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гелатський монастир Богородиці поблизу Кутаїсі — найбільш визначний середньовічний монастир у Грузії. Центр церковного й культурного життя, резиденція католикоса з 2-ї половини XVI століття до 1814 року, пам'ятка Світової спадщини ЮНЕСКО (з 1994 року). Один з найбільших середньовічних православних монастирів, він був також центром науки, освіти та культури стародавньої Грузії. Збудований на нижніх південних схилах гір Північного Кавказу монастир Гелаті відображає «золоту добу» середньовічної Грузії, період політичної сили та економічного зростання між правлінням Царя Давида IV Будівельника (1089—1125) та Королеви Тамари (1184—1213).[1] До складу монастиря Гелаті входить 3 храми. У центрі комплексу розташований головний і найбільший храм монастиря — собор на честь Різдва Пресвятої Богоматері; зі східного боку від нього храм в ім'я святителя Миколая Чудотворця, з західної — найменший храм в ім'я святого Георгія Побідоносця. До складу монастирського комплексу входять також кам'яна дзвіниця біля центрального храму, де б'є святе джерело, що бере початок в 50 метрах на північний схід за монастирською огорожею. На захід від центрального собору розташовується будівля академії, від якої уціліли лише зовнішні стіни.[2]
Гелатський монастир Богородиці | |
Розташування | Кутаїсі Грузія |
---|---|
Тип монастиря | Чоловічий монастир |
Засновник | Давид IV Грузинський |
Заснування | 1106 |
whc.unesco.org/en/list/710 | |
| |
Гелатський монастир у Вікісховищі |