Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Дзвіни́ця Миха́йлівського Золотове́рхого монастиря́ — пам'ятка архітектури в стилі українського бароко, дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві. Є одним з найважливіших елементів ансамблю монастиря й архітектурного образу Верхнього міста в цілому[6][7].
Михайлівська дзвіниця | ||||
---|---|---|---|---|
Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря | ||||
50°27′20″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
Країна | Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804; | |||
Розташування | Київ, Трьохсвятительська вулиця, 8[1] | |||
Конфесія | ПЦУ | |||
Єпархія | Київська єпархія | |||
Тип будівлі | Дзвіниця | |||
Архітектурний стиль | Українське бароко[2][3][4] | |||
Архітектор | Імовірно, Іван Матвієвич[5][6][7] | |||
Перша згадка | 1631 | |||
Будівництво | 1716[8][5] — 1719[8][4] або 1720[5][6][9] | |||
Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря у Вікісховищі |
Триярусна дзвіниця збудована у 1716—1720[5][6] (за іншими даними, 1719[8][4]) роках за ігумена Варлаама (Ліницького), імовірно, під керівництвом майстра Івана Матвієвича[5][7]. До XX століття вона зазнала лише незначних перебудов, які майже не вплинули на її вигляд[6][9]. Була розібрана у 1934—1936 роках[10] задля спорудження на місці Михайлівського монастиря нового Урядового центру[5][11].
Після розібрання від дзвіниці залишилася частина південної стіни першого ярусу. Споруда була відновлена у первісних формах та вигляді у 1998 році, із включенням до неї збереженої частини[6][7][2]. На першому ярусі відновленої дзвіниці відкритий музей історії монастиря[3].
Дзвіниця має загальну висоту 48,28 метрів[2].