Кобза
український лютнеподібний струнний щипковий музичний інструмент / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Кобза?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ко́бза — старовинний український народний лютне- або грушоподібної форми струнно-щипковий інструмент з хроматизованим строєм. Розповсюджений на Східній Україні. В різних дослідженнях кобзу вважають попередником сучасної бандури (часто під словами «кобза» і «бандура» розуміють той самий інструмент)[1].
Українські кобзи | |
Класифікація | струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.32-5 |
Подібні інструменти | |
Кобза у Вікісховищі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кобза |
Українську кобзу не слід плутати з кобозом, або волоською кобзою, яка має іншу конструкцію та походження[2]. Кобоз зазвичай використовується для акомпанування скрипці та флейті[3].
На українській кобзі акорди, на відміну від бандури, набираються не на приструнках, а на грифі — притисканням пальцями лівої руки струни до грифа, як на лютні. Гра на приструнках застосовується переважно у переграх. Вокальна партія інструментом майже не дублюється, а орнаментально розцвічується на фоні набраної на так званих бунтах тремолюючої гармонічної педалі. За кобзою закріпилася традиція виконання переважно дум пізнішого «козацького» циклу, що пов'язано з хроматизованим строєм («додавання жалощів») і порівняно широкими техніко-виконавчими можливостями інструменту[1].
З-поміж чотирьох версій походження кобзи-бандури (еволюційної, термінологічної, «раптової зміни» та напливової) найвірогіднішою видається перша (розвитої лютні, що «обросла приструнками»). Інші версії (О. Фамінцин, М. Лисенко та ін.) сучасна етноорганологічна думка вважає малоймовірними й застарілими[1][4].
Горнбостель-Закс номер 321.32-5: