Комутатор (електротехніка)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Електротехнічний комутатор або колектор обертової електричної машини — пристрій з ізольованих одна від одної струмопровідних пластин (розрізане кільце), які разом із розташованими на
них щітками, забезпечують проходження струму в обертовій електричній машині з однієї частини кола обвитки в іншу, за допомогою ковзного контакту[1].
Зазвичай, комутатор складається з мідних складників/сегментів, закріплених на обертовій частині електричної машини, до яких приєднано кінці секцій обвиток і пружинами притиснуті електричні щітки, що разом утворюють щітково-колекторний вузол.
В електричних двигунах комутатор (колектор) забезпечує живлення ротора струмом необхідного напрямку, в генераторах — переважно, відбирання електричної енергії потрібної полярності.
Під час обертання вузла колектора, щітки торкаються кожного із складників колектора. Отже у разі наявності джерела постійного стуму, під'єднаного до щіток (як показано на анімації ліворуч) сегменти почергово з'єднуються то з додатним (+), то з від'ємним (-) полюсом джерела.
Комутатор є одним з найменш надійних вузлів електричних машин.