Масниця
традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Масниця?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ма́сниця[1][2], рідше Ма́сляниця[3][4], Запусти[5][6], Пу́щення[1], Сиропу́ст[1], Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя[7], Ба́бське свято, Зага́льниця — традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом.
Масниця | |
---|---|
Масниця, Донеччина, марка України, 2003 | |
Інші назви | Масляниця, Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень |
Місце | заговини на Великий піст, перша зустріч весни і проводи зими |
Ким святкується | схі́дні слов'я́ни |
Тип | народний |
Святкування | народні гуляння |
Традиції | готують вареники, ходять у гості, прив'язують колодки неодруженим парубкам |
Масниця у Вікісховищі |
Архаїчне свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, хоча й із різними назвами. Християнська церква прив'язала його до тижня напередодні Великого посту. Саме тому свято не має чітко встановленої дати в календарі, а залежить від дати Великодня, яка, як відомо, є змінною. Зазвичай вона припадає на кінець лютого — початок березня і займає, ніби проміжне місце між зимою та весною. Його відзначення полягає у проведенні гучних святкувань — карнавалів (серед яких найвідоміший Венеційський карнавал з характерними масками і розкішними костюмами). Власне й саме слово «карнавал» походить від латинського carnem vale — м'ясо прощай. У чехів це свято називається масопуст (чеськ. masopust), у словаків — фашіанг (словац. fašiangy), у поляків — остатки (пол. ostatki), у словенців — пуст (словен. pust), у болгар — сирні заговезни, у македонців — поклади, у сербів — покладе, у росіян — маслениця. На більшій території України це свято відоме як Масниця, в окремих регіонах побутують також такі назви як Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень.[8][9][10] Центр, схід і південь святкує Масниці, які теж називають «Колодки» чи «Колодієм». В побуті вживаються ще інші назви «Заговини», «Ніжкові заговини», наприклад. Масниці це те ж, що Масний, він же Тлустий, Жирний тиждень в багатьох культурах. Західніші регіони України називають цей тиждень Запусти/Запуст, Сиропуст (бо ще можна їсти сир та інший набіл)[11]. Цей тиждень відомий найбільше за обрядом Колодія, який святкували по всій Україні.
Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у IX—XII століттях, в часи і на теренах Київської Русі.[джерело?]
Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем Масниці. Це останній напередодні Великого посту тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або просто Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Християнська церква додала Масницю у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки християнство почало бути панівною релігією в Україні, то з часом автентична дата святкування Масниці була забута. Н. Дубровський[12] зауважує, що багато обрядів є чисто зимовими і не можуть відзначатися навесні[13] [14]