Мієлін
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мієлін — багата на ліпіди речовина, з якої утворюється мієлінова оболонка нервових волокон хребетних.
Мієлін відкрив 1854 року патологоанатом Рудольф Вірхов (1821—1902) за допомогою світлового мікроскопа. Він помітив оболонку навколо нервового волокна і запропонував назвати її мієліновою (гр. myelòs = мозок).[1]
На відміну від інших біомембран мієлін має дуже високий вміст ліпідів (70 %) і відносно малий — білків (30 %).[2] Оскільки макроскопічно мієлін має біле забарвлення, то високомієлінізовані ділянки в центральній нервовій системі називаються білою речовиною, на відміну від низькомієлінізованих ділянок сірої речовини.
У ЦНС мієлін утворюють олігодендроцити, а на периферії — шваннівські клітини.