Наріччя
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Нарі́ччя[1] — найбільша одиниця територіальної диференціації діалектів мови, що становить сукупність близьких за визначальними рисами діалектів/говорів, які в свою чергу є об'єднаннями субдіалектів/говірок.
Структуровий зв'язок між всіма діалектичними підвидами наступний: мова → супрадіалект/наріччя → діалект/говір → субдіалект/говірка.