Нейрореабілітація
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Нейрореабілітація — галузь медичної реабілітації, яка має на меті сприяти одужанню після захворювання чи травми нервової системи, а також мінімізувати або компенсувати будь-які функціональні зміни внаслідок цього.[1][2][3]
Нейрореабілітація поєднує в собі принципи нейронауки та клінічної допомоги, і відіграє вирішальну роль у відновленні та покращенні якості життя людей, які борються з неврологічними розладами та травмами. Цей міждисциплінарний підхід поєднує в собі знання нейробіології, фізіотерапії, терапії та інших медичних дисциплін, щоб використовувати здатність людського мозку до адаптації та реорганізації, відому як нейропластичність.
Концепція нейропластичності, наріжного каменю нейрореабілітації, підкреслює динамічну здатність мозку змінювати свої нейронні зв’язки (синапси) у відповідь на зміни середовища та досвіду. Явище нейропластичності є основою для реабілітації різних неврологічних захворювань, таких як інсульт, черепно-мозкова травма, травма спинного мозку, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона та багато інших.
Дослідники з’ясували широкий спектр механізмів, що лежать в основі нейропластичності, виявивши надзвичайну адаптивність мозку навіть після пошкодження чи травми. Це розуміння проклало шлях до інноваційних стратегій і методів у нейрореабілітації, спрямованих на максимізацію ефективності реабілітації та відновлення втрачених функцій.