Нобелівська премія з фізики
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Но́белівська пре́мія з фі́зики (швед. Nobelpriset i fysik) — вища нагорода за наукові досягнення з фізики, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук у Стокгольмі.
Нобелівська премія | |
---|---|
| |
Присуджується за | За надзвичайні досягнення з фізики |
Засновник(и) | Альфред Нобель |
Країна | Швеція |
Вручення | Швеція |
Рік заснування | 1901 |
Поточний лауреат | П'єр Агостіні, Ференц Краус, Анн Л'Юйє (2023) |
nobelprize.org | |
Нобелівська премія з фізики у Вікісховищі |
Премія є однією з п'яти, заснованих відповідно до заповіту шведського хіміка Альфреда Нобеля (помер в 1896 році) від 1895 року, що присуджуються за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології або медицині та за внесок у встановлення миру[1].
Перша Нобелівська премія з фізики була присуджена Вільгельму Рентгену «на знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь». Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років.[2] Нагорода присуджується в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня — в річницю смерті Нобеля.[3] За період з 1901 до 2022 року Нобелівську премію з фізики отримав 221 вчений[4].