Олександр Карагеоргієвич
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Олександр Карагеоргієвич (серб. Александар Карађорђевић, 29 вересня 1806 — 22 квітня 1885) — сербський князь в 1842—1858 роках. Син Карагеоргія — керівника сербського повстання 1804—1814 років.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Олександр Карагеоргієвич.
Коротка інформація Олександр Карагеоргієвич, Народився ...
Олександр Карагеоргієвич | |
---|---|
Народився |
11 жовтня 1806(1806-10-11)[1][2][3] Топола[d], Revolutionary Serbiad |
Помер |
3 травня 1885(1885-05-03)[4][2][3] (78 років) Тімішоара, Румунія[5] |
Поховання | Церква-мавзолей святого Георгія в Опленаціd |
Країна | Сербія |
Діяльність | суверен |
Alma mater | Institut Le Rosey |
Знання мов | сербська[6] |
Титул | князь |
Конфесія | Сербська православна церква |
Рід | Карагеоргієвичі |
Батько | Карагеоргій |
Мати | Jelena Petrovićd |
Брати, сестри | Aleksa Karađorđevićd |
У шлюбі з | Персіда Ненадович |
Діти | Петро I Карагеоргієвич, Арсен Карагеоргійович і Kleopatra Karađorđevićd |
Автограф | |
| |
Закрити
Був зведений на престол уставобранителями — реакційним політичним угрупуванням яке організувало в 1842 році повстання проти князя Михайла Обреновича. Уставобранителі встановили олігархічний режим, Олександр Карагеоргієвич під їх впливом проводив реакційну політику, не скликав скупщину, посилилося сваволя чиновників. Усе це викликало загальне народне невдоволення. Спираючись на підтримку Австрії пробував зміцнити свою владу, але був позбавлений престолу рішенням Свято-Андріївської скупщини в 1858 році.