Повстань, Україно!
масштабні протестні акції українських опозиційних сил у ІІ половині 2002 — І половині 2003 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Повстань, Україно!?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Повстань, Україно! — масштабні протестні акції українських опозиційних сил у ІІ половині 2002 — І половині 2003 року, що справили значний вплив на українську політику до президентських виборів 2004 року.
Організаторами акції була «трійка» опозиційних партій — Соціалістична партія України, Комуністична партія і Блок Юлії Тимошенко[1]. Пізніше до них приєдналася «Наша Україна»[K 1] Віктора Ющенка[K 2].
Метою акції громадянської непокори, що згодом переросла у спробу повстання[2], були дострокові вибори Президента України. Вона проходила на фоні багатьох тригерів, що істотно знижували рейтинг чинного Президента Леоніда Кучми: Касетного скандалу (справа Гонгадзе), скандалу навколо «Кольчуг», невщухаючого скандалу з «темниками», Скнилівської трагедії. Прем'єр-міністром на той час був Анатолій Кінах, що змінив минулого року популярного Ющенка; Адміністрацію Президента очолював Віктор Медведчук; генеральний прокурор — Святослав Піскун.
Період нестабільності вересня-жовтня 2002 року мав наслідками, з одного боку, консолідацію опозиції в очікуванні президентських виборів, а з іншого — серйозний розворот влади в напрямку Росії.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Акція 16 вересня | |
Намет біля АПУ вночі (ввечері) 16 вересня | |
Кордон міліції під час знищення наметового містечка 17 вересня | |
На мітингу 24 вересня | |
На мітингу 12 жовтня | |
На мітингу 9 березня | |
Турчинов | |
Симоненко | |
Ющенко | |
Ющенко і Тимошенко | |
Тимошенко | |
Шкіль | |
Мороз | |