Псалтиріон
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Псалтиріон, або псалтерій (грец. ψαλτήριον, від грец. ψάλλω — «щипати струни»[1], лат. psalterium) — це струнний музичний інструмент, за свою історію безліч разів змінював зовнішній і вигляд і техніку гри. У супроводі псалтиріона виконували псалми.
Класифікація | ||||
---|---|---|---|---|
Споріднені інструменти | ||||
Псалтиріон у Вікісховищі |
На одних псалтеріонах грали щипком, на інших брязканням, а на третіх за допомогою смичка[2]. Найдавнішими є щипкові інструменти, серед їх «родичів» цитра, арфа і гуслі. За назвою цього інструменту названа (в християнській традиції) старозавітна книга Псалтир.
У християнському богослов'ї псалтерію (як і деяким іншим музичним інструментам) надавали символічний сенс. Ориген і Афанасій Великий порівнювали 10-струнний псалтерій з людським тілом, оскільки він символізував п'ять органів почуттів і п'ять видів «діяльності душі», в іншій інтерпретації — символізував десять заповідей.