Сирійська мова
мертва літературна мова арамейськомовних християн Східного Середземномор'я / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Сирійська мова?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Сирі́йська мо́ва — мертва літературна мова арамейськомовних християн Східного Середземномор'я.
Сирійська мова | |
---|---|
ܠܫܢܐ ܣܘܪܝܝܐ / Leššānā Suryāyā | |
Поширена в | Левант і Месопотамія |
Регіон | Близький Схід |
Носії | мертва мова і священна мова Ассирійська Церква |
Писемність | сирійське письмо |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | syc |
ISO 639-3 | syc |
При проблемах гляньте в довідку.
В основі сирійської мови — арамейський діалект міста Едеси, міста, яке було важливим торговим і політичним центром, починаючи з кінця II ст. до н. е. до середини III ст. н. е. Найбільше поширення і розквіт сирійська мова отримала, починаючи з II століття, коли нею було перекладено Біблію — переклад «пешита», що став канонічним у християн-сирійців. Сирійська мова від Середземного моря до Персії була мовою писемності протягом кількох століть; у Візантійській імперії вона була найважливішою мовою після грецької, а в перській державі Сасанідів ця мова займала чільне місце як писемна. Торговцями-сирійцями цю мову було занесено далеко на схід, до самого Китаю та Монголії. У III—VII ст. сирійською мовою була створена багата література, головним чином церковна, як оригінальна, так і перекладна з грецької, а також з пехлевійської мови. Пізніше, з утворенням арабського халіфату сирійська мова виконала роль посередника між античною грецькою наукою і арабською, позаяк твори грецьких авторів спочатку перекладалися на арабську не з оригіналу, а з сирійської.