Українці Польщі
одна з національних меншин Польщі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Українці Польщі?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Українці Польщі (пол. Ukraińcy w Polsce) — національна меншина етнічних українців, що проживають в Польщі. Згідно з даними перепису населення 2002 року, понад 27 тисяч польських громадян визнають себе українцями. Реальна чисельність автохтонного населення оцінюється у 150—300 тис. українців. За даними Об'єднання українців у Польщі, кількість українців становить 250—500 тис. Станом на 2018 рік, на території Польщі перебуває більше 2 млн українських заробітчан та мігрантів, що наданий момент становить близько 7 % від усього населення Польщі.[2][1] Також проживають українці з польським корінням.
Українці Польщі | |
---|---|
Кількість |
27 тис. громадян (перепис 2002) бл. 2 млн заробітчан та мігрантів (2018)[1] |
Ареал | Вармінсько-Мазурське воєводство, Варшава, Краків та інші |
Близькі до: | поляки |
Мова |
українська мова польська мова |
Релігія | християнство |
Регіоном компактного проживання меншини є Вармінсько-Мазурське воєводство та великі міста, такі як Варшава (5-10 тис. українців), Краків (3 тис.) та інші. Предки українців споконвіку проживали в історичних краях Бойківщини, Лемківщини, Підляшші, Холмщині, Надсянні — сучасні півіденні та східні терени Підкарпатського, Люблінського, Підляського та Малопольського воєводств. Значну частину українського населення було виселено до України в 1944—1946 роках відповідно до договору про обмін населенням між СРСР і ПНР. У 1947 році за рішенням польського уряду була проведена операція «Вісла» — примусове переселення українців з південно-східних земель в глиб Польщі: на північні та північно-західні землі. Акція мотивувалася тим, що українське населення становило для загонів УПА велику матеріальну і людську базу, що ускладнювало їхню ліквідацію. Основна маса українського населення ще й досі живе розсіяно на західних і особливо північних територіях — у Вармінсько-Мазурському, Західнопоморському та інших воєводствах.