Утворення Османської держави
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Утворення Османської імперії — період, що почався з розпаду Конійського султанату близько 1307 ріка до падіння Константинополя 29 травня 1453 року.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2024) |
Історія Османської імперії | |
---|---|
| |
Утворення Османської держави (1299-1402) | |
Боротьба за візантійську спадщину (1402-1453) | |
Розквіт Османської імперії (1453-1566) | |
Послаблення і занепад (1566-1789) | |
Жіночий султанат | |
Епоха Кепрюлю | |
Доба тюльпанів | |
Велике замирення | |
Панування деребеїв | |
Між стагнацією і модернізацією (1789-1908) | |
Нізам-і Джедід | |
Танзимат | |
Зулюм | |
Розпад Османської імперії (1908-1922) | |
Молодотурецька революція | |
Доба другої Конституції | |
Поділ Османської імперії | |
Портал «Османська імперія» |
Зростання Османської держави співвідноситься з падінням Візантійської імперії, яке зробило зміну у владі від виняткового християнського європейського суспільства до ісламського впливу. Початок цього періоду характеризувався [[Візантійсько-османські війни|], які тривали протягом півтора століття. У цей час Османська імперія отримала контроль і над Мала Азія Анатолією і над Балканський півострів Балканським півостровом.
Відразу після встановлення анатолійських бейлик деякі тюркські князівства об'єдналися з османами проти Візантії.
Турки-сельджуки поступово просувалися із Середньої Азії на захід, тоді як Візантія була ослаблена внутрішніми чварами і частими війнами з арабським халіфатом. Після перемоги в 1071 над візантійською армією в битві при Манцикерті вони почали практично безперешкодно розселятися по Анатолії. Наприкінці XI століття в центрі Анатолії утворився Конійський султанат, приблизно в цей же час в північній і центральній Малій Азії знаходився емірат Данішмендіди Дашнімендидов, в районі Ерзурум а правили Салтукіди, в Ерзінджан]]е — Менгджукі (Менгучегіди), в Діярбакире — Іналогуллари.
Протягом наступного століття сельджуки зайняли території своїх слабших сусідів, а в 1176 конійський султан Килич-Арслан II вщент розбив армію візантійського імператора Мануїл I Комнін Мануїла I Комніна в Битва при Міріокефалі | при Міріокефалі]], після чого сельджуки почали просуватися до узбережжя.
У першій половині XIII століття сельджуками зі сходу обрушилися монголи. Після Битва при Кесе-дазі у 1243 році конійський султан Кей — Хосров II став васалом монгольського хана, а згодом — ільханів з династії Хулагуїдів Ірана. Сини останнього незалежного султана Кей-Хосров II Кей-Хосрова II стали оскаржувати свою спадщину за підтримки різних тюркських і монгольських угруповань, внаслідок чого Мала Азія перетворилася на конгломерат суперників [бейлік]]ів. Одним із них став Османський бейлик.