Королівство Франція
королівство в Західній Європі, що існувало в 843-1792 роках / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Французьке королівство[3][4] (давньофр. Reaume de France; середньофр. Royaulme de France; фр. Royaume de France) — історіографічна назва, що надавалась різним політичним утворенням на території Франції в середньовічний та ранньомодерний період. Королівство було однією з наймогутніших держав Європи і великою державою з часів Високого середньовіччя. Королівство стало однією з перших європейських колоніальних держав з володіннями по всьому світу.
Французьке королівство давньофр. Reaume de France середньофр. Royaulme de France фр. Royaume de France | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Девіз Montjoie Saint Denis! | |||||||||||||
Гімн
| |||||||||||||
Західне Франкське королівство за часів Гуго Капета (990 рік). Королівський домен позначено синім кольором | |||||||||||||
Столиця | |||||||||||||
Мови |
| ||||||||||||
Релігії |
| ||||||||||||
Форма правління |
| ||||||||||||
Король | |||||||||||||
- 987—996 | Гуго Капет (перший) | ||||||||||||
- 1830—1848 | Луї-Філіпп I (останній) | ||||||||||||
Прем'єр-міністр | |||||||||||||
- 1815 | Шарль Моріс де Талейран | ||||||||||||
- 1847—1848 | Франсуа Гізо | ||||||||||||
Законодавчий орган |
| ||||||||||||
- Upper house |
| ||||||||||||
- Lower house |
| ||||||||||||
Історичний період | Середньовіччя / Ранній новий період | ||||||||||||
- Верденський договір | ~ 10 серпня 843 | ||||||||||||
- Заснування династії Капетингів | 3 липня 987 | ||||||||||||
- Столітня війна | 1337—1453 | ||||||||||||
- Релігійні війни у Франції | 1562—1598 | ||||||||||||
- Французька революція | 5 травня 1789 | ||||||||||||
- Реставрація Бурбонів | 6 квітня 1814 | ||||||||||||
- Липнева революція | 2 серпня 1830 | ||||||||||||
- Революція 1848 року | 24 лютого 1848 | ||||||||||||
Площа | |||||||||||||
- 1680 (включно з колоніями) | 10 000 000[2] км2 | ||||||||||||
Валюта | Лівр, Паризький лівр, Турський лівр, Деньє, Соль, франк, Екю, Луїдор | ||||||||||||
| |||||||||||||
|
Історія Франції Портал Франція | |
Античність Середньовічна Франція Західне Франкське королівство Капетинги (987—1328) Французький абсолютизм (1643—1789) Сучасна Франція Цей шаблон: |
Королівство постало у 843 році як Західне Франкське королівство (лат. Francia Occidentalis), утворене на західній частині Каролінгської імперії згідно Верденського договору. Гілка династії Каролінгів продовжувала правити до 987 року, коли королем був обраний Гуго Капет, який заснував династію Капетингів. В період Високого середньовіччя ця територія залишалася відома як Франція (лат. Francia), а її правитель як «король франків» (лат. rex Francorum). Першим королем, який почав називати себе «король Франції» (лат. rex Francie), а не «король франків», був Філіп II у 1190 р. і він же офіційно прийняв цей титул у 1204 році. Відтоді Французьким королівством постійно правили Капетинги та їхні бічні лінії — Валуа та Бурбони — доки у 1792 році монархія не була скасована під час Французької революції. Протягом двох періодів часу: 1284—1328 та 1572—1620 років Французьке королівство перебувало в персональній унії з Наваррським королівством, після чого установи Наварри були скасовані і вона була повністю анексована Францією (хоча король Франції продовжував використовувати титул «король Наварри» до кінця монархії).
Французьке королівство в середні віки була децентралізованою феодальною монархією. У Бретані та Каталонії (нині входить до складу Іспанії) влада французького короля майже не відчувалася. Лотарингія і Прованс були державами Священної Римської імперії і ще не входили до складу Франції. Спочатку західно-франкські королі обиралися світськими та церковними магнатами, але регулярна коронація старшого сина правлячого короля за життя його батька встановила принцип чоловічого первородства, який набув кодифікації у Салічному законі. Під час пізнього середньовіччя суперництво між династією Капетингів, правителями Французького королівства та їхніми васалами — домом Плантагенетів, які крім великих спадкових територій у Французькому королівстві також правили Англійським королівством як частиною їхньої конкуруючої з Францією Анжуйської імперії, призвело до багатьох збройних конфліктів. Найвідомішим з них є низка конфліктів, відомих як Столітня війна (1337—1453), під час якої королі Англії претендували на французький престол. Вийшовши переможцем із зазначених конфліктів, Французьке королівство згодом намагалось поширити свій вплив на Італію, але зазнала поразки в італійських війнах (1494—1559 років) від Іспанії та Священної Римської імперії .
З початком Нового часу Французьке королівство ставало дедалі більш централізованим. Французька мова почала витісняти інші мови з офіційного вжитку і монарх розширив свою абсолютну владу, хоча адміністративна система (Старий режим) залишалась урізніманітнена історичними та регіональними відмінностями в оподаткуванні, правовому, судовому та канонічному провадженні, а також місцевими прерогативами. Релігійно Франція стала розділеною між католицькою більшістю та протестантською меншиною (гугенотами), що призвело до серії громадянських воєн — Релігійних війн (1562—1598). Релігійні війни завдали шкоди Франції, але тріумфальна перемога над Іспанією та Габсбурзькою монархією у Тридцятилітній війні знову перетворила Францію на наймогутнішу державу континента. В XVII столітті за правління Людовика XIV, королівство стало домінуючою культурною, політичною та військовою силою Європи. Одночасно Франція створила свою першу колоніальну імперію в Азії, Африці та Америці. Перша французька колоніальна імперія на своєму піку в 1680 році займала до понад 10 000 000 квадратних кілометрів і стала на той час другою за величиною імперією в світі після Іспанської імперії. Колоніальні конфлікти з Великою Британією призвели до втрати більшої частини французьких північноамериканських володінь до 1763 року. Французьке втручання у Війну за незалежність США допомогло забезпечити незалежність нових Сполучених Штатів Америки, але було витратним і малорезультативним для самої Франції.
Французьке королівство прийняло письмову конституцію в 1791 році, але через рік монархія була скасована і замінена Першою французькою республікою. Монархія була відновлена іншими великими державами в 1814 році і проіснувала (за винятком «Ста днів» у 1815 році) до Французької революції 1848 року.