Флавій Клавдій Юліан
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Фла́вій Кла́вдій Юліа́н (також Юліан ІІ Відступник або Юліан Філософ) — римський імператор, правив з 361 по 363[4]. Останній імператор Риму язичник (неоплатонік), ритор, філософ і поет.
Коротка інформація Римський Імператор, Попередник: ...
Флавій Клавдій Юліан лат. Flavius Claudius Iulianus | ||
| ||
---|---|---|
4 листопада 361 — 26 червня 363 | ||
Попередник: | Констанцій II | |
Наступник: | Йовіан | |
| ||
| ||
| ||
| ||
Народження: |
17 листопада 331[1] Константинополь | |
Смерть: |
26 червня 363[2] (31 рік) Межиріччя, Ірак | |
Причина смерті: | загиблий у бою | |
Поховання: | Тарс | |
Країна: | Стародавній Рим[3] | |
Рід: | Династія Константина | |
Батько: | Юлій Констанцій | |
Мати: | Basilinad | |
Шлюб: | Олена Молодша | |
Діти: | Flaviusd | |
Закрити
Мав спеціальні титули перемоги: Alamannicus Maximus («великий переможець алеманський»), 357 р.; Francius Maximus («великий переможець франків»), 358 р.; Germanicus Maximus («великий переможець германський»), Sarmaticus Maximus («великий переможець Сарматський»), 361 р.
Діяльність була присвячена відродженню язичництва (філософії). Християнські письменники, сучасники й вороги Флавія Юліана назвали його «відступником» (грец. άποστάτης), і це прізвисько, підтримане церквою, залишилось в історії.