Чагатайська мова
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Чагата́йська мова (чагат. جغتای, латиніз. Jaĝatāy; узб. ﭼﯩﻐﻪتاي Chig'atoy; уйгур.: چاغاتاي Chaghatay; тур. Çağatay) — мертва тюркська мова, яка була широко поширена в Центральній Азії, і залишалася загальнолітературною мовою до початку двадцятого століття. Досягла найбільшого письмово-літературного оформлення та уніфікації у Мавераннахрі в 2-й пол. XV—XVI ст. Була також розмовною мовою за часів Імперії Великих Моголів в Індії.
Коротка інформація Чагатайська мова, Поширена в ...
Чагатайська мова | |
---|---|
Поширена в | Імперія Великих Моголів, Туркменістан[1], СРСР, Бухарський емірат, Бухарське ханство, імперія Тимуридів, Могулістан, Османська імперія, Хівинське ханство, Кокандське ханство, Яркендське ханство, Кримське ханство, Чагатайський улус і Казахське ханство |
Регіон | Середня Азія, Великий Хорасан |
Носії | мертва мова |
Писемність | арабська абетка, латинське письмо і чагатайське уйгурське письмоd |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Державна | - |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | chg |
ISO 639-3 | chg |
SIL | chg |
Закрити